За творчістю Аліни Сидорчук із с. Ленковець ми тривалий час спостерігаємо у соціальних мережах. Увагу привернула чудова серветка до великоднього кошика. Згодом побачили її вишиванки, які вона дарувала для своїх рідних. Жінка вишиває хрестиком, бісером. Її вироби ексклюзивні, сповнені любові до всього рідного, до нашої неньки- України. І справді, з давніх-давен вважається, що вишивка — це своєрідний код українського народу.
Аліна Сидорчук — педагогиня вищої категорії Ленковецького ліцею. Вона — вчителька біології та основ здоров’я у старших класах. А ще викладає курс «Зелений пакет» для молодших школярів Нової української школи.
Дистанційне навчання, домашні завдання, а ще — домашнє господарство, городні роботи… Проте жінка знаходить вільний час для вишивки, яка дарує насолоду.
Гаптує Аліна Андріївна з дитинства. Любов до цього прищепила їй мама — Любов Миколаївна. Вона вишивала серветки, рушники, подушки. Доньці подобалось вишивати і з часом вона також взялася за голку з ниткою. Проте згодом, коли навчалася у виші, вийшла заміж, виховувала дітей, на улюблене заняття ніяк не вистачало часу.
І лише кілька років тому Аліна Сидорчук знову почала вишивати. Тепер здебільшого їй подобається працювати з бісером. У її колекції вишиті ікони, натюрморти, пейзажі, рушники, сорочки…
— Я вишила весільні рушники синові Миколі та його коханій Олені. А нині гаптую платтячка для їхньої донечки — моєї онучки Ганнусі. У свої три рочки вона дуже радіє моїм подарункам і любить красуватися в обновках, — розповідає майстриня.
Мамині вишиванки залюбки носить і менший син Аліни Андріївни — Андрій, який навчається у 8-му класі. А от чоловік, Василь Васильович, поки терпляче чекає на свою вишиту сорочку.
До речі, оригінальним та цінним подарунком можуть бути вишиті вітальні листівки. Саме їх жінка неодноразово дарувала рідним і друзям.
Принагідно додамо, що три роки тому педагогиня вишила кожному своєму випускнику іменні іконки на добру згадку про роки навчання у рідній школі, про класного керівника. Це був дуже трепетний момент — плакали і діти, і батьки, і їхня вчителька…
А порівняно недавно Аліна Сидорчук захопилася й вишивкою модульних картин. На них — краса природи, квіти, які над усе любить жінка, — магнолії, сакури, лілії… Адже вона — вчителька біології.
Вишиває і старша донька Аліни Андріївни — Ірина. До речі, саме вона подарувала мамі вишиту бісером блузку.
Недавно майстриня приступила до роботи над плащаницею, яку хоче подарувати у храм с. Ленковець. Також жінка мріє вишити скатертину на святковий стіл, за який збиратиметься уся родина.
Хочеться вірити і сподіватися, що у світле свято Христового Воскресіння усі рідні ленківчанки зберуться, аби не лише величати Господа, а ще й святкувати нашу Перемогу. Тож натхнення Вам, Аліно Андріївно, і миру нам усім!
Підготувала Алла ЗАХАРЕЦЬ.
На знімку: майстриня Аліна Сидорчук із внучкою Анею. Дівчинка у сукні, вишитій невтомними бабусиними руками.