ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ За крок до школи-мрії

За крок до школи-мрії

9 переглядів

Вигляд нової красуні-школи у Корчику не може не вражати. Особ­ливо, якщо зважити на долю цього важливого соціального об’єкта та історію його будівництва. Нарешті можна сказати з упевненістю, що він от-от стане зреалізованою мрією багатьох поколінь місцевих сельчан і наполегливих зусиль владних структур нашого краю.
Хоча, як відомо, у цій справі не всі «вітри часу» були попутними, та й «підводного каміння» реформ не бракувало. А тут ще й «коронавірусна» напасть мовби свою перепону хоче поставити під фінал благої справи…
Втім, завершальні будівельні на новобудові тривають. Після невеличких святкових «канікул» будівельники по­вернуться до справи, запевнив директор Корчицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Микола Гавриш.

— На даний час залишилося виконати деякі внутрішні оздоблювальні роботи, упорядкувати територію, встановити обладнання тощо, — коментує хід будівельних робіт Микола Адамович. — Наразі триває облаштування актової зали. Вона у нас буде розташована у підвальному приміщенні. Також ведеться облицювання будівлі плиткою, укладання бруківки.
Крім того, школу ще необхідно умеблювати. Частково обладнання уже встановлено. До речі, для класів школи вже надійшло сім плазмових телевізорів, а також п’ять комп’ютерів та меблі для комп’ютерного класу. Сподіваємось, що, незважаючи на труднощі сьогодення, Першовересень зустрінемо у стінах нової школи.
До слова, з уведенням у дію школи-довгобуду у Корчицькій громаді пов’язують й соціально-культурні перспективи. Адже після завершення будівництва до школи будуть довозити дітей із трьох сіл — Романова, Хутора, Климентовичів.
Також уведення у дію Корчицької ЗОШ дасть змогу звільнити приміщення дошкільного зак­ладу, у якому сьогодні розміщено початкову ланку школи. У звільненому приміщенні буде можливість відкрити дошкільний дитячий зак­лад і стовідсотково охопити дітей дошкільною освітою.
Та й поява у громаді такого сучасного освітнього закладу була б доволі радісною віхою у розвитку місцевого шкільництва, яке має таку ж багату історію, як і сам древній Корчик. Адже, як побачимо, сама проблема спорудження освітнього закладу, який би відповідав навчальним потребам мешканців, сягає часів півторастолітньої давнини.
Як свідчать збережені місцевими освітянами історичні дані, на території села народна освіта бере свої початки ще з другої половини ХІХ століття. Тоді у Корчику була церковно-парафіяльна школа (чотирикласна), у якій навчалося близько 20 дітей. Навчав цих дітей один вчитель. Планувалося на кінець ХІХ століття будівництво школи на 164 учні, яких би навчали троє вчителів. Тобто уже тоді місцевому шкільництву ставало «тісно», оскільки у сельчан зростав потяг до опанування освіти.
Згодом у селі діяла двокласна школа. А з 1936 року — семирічна школа, у якій навчались діти із сіл Корчика та Романова. Навчали дітей 15 вчителів. Частина школи була розміщена у хаті священника, друга частина — в іншому приміщенні.
Та й у післявоєнний час, коли у селі було відкрито початкову школу, вона «поневірялася» по чужих кутках — була розміщена у будинках селян.
 У 1947 році початкову школу реорганізували у семирічну і у зв’язку з відсутністю єдиного приміщення школи назріла проблема будівницт­ва нового закладу освіти.
Вирішили проблему «підручними» засобами. Ще у 1940 році у с. Корчику було розкидано церкву і на її місці з її ж матеріалів розпочалося будівництво сільського клубу, та у зв’язку з початком війни новобудова залишалася незакінченою. Тож після війни недобудоване приміщення клубу зусиллями селян було перебудовано у школу.
Ще й досі територію шкільного подвір’я оточують липи, які росли за часів, коли тут був храм, збереглися і залишки церковної огорожі.
Крім того на територію школи були перенесені будинки репресованих жителів села, у яких були створені класи та майстерні.
І вже у 1951 році відкрилося нове приміщення Корчицької семирічної школи.
Згодом школа була реорганізована у восьмирічну загальноосвітню трудову політехнічну школу, тоді у ній навчалося 256 учнів.
Найбільша ж кількість учнів навчалася у школі, яка далі отримала статус середньої, у 1968-1969 навчальному році – 409. А перший випуск середньої школи у Корчику, який відбувся у 1969 році, нараховував 35 випускників.
Про неабияке навантаження місцевого нав­чально-освітнього процесу говорить те, що у Корчицькій середній школі були паралелі з 1-го по 8-й класи. З 1972 року у Романові, де тоді був філіал Корчицької школи, залишилися початкові 1–3 класи, а учні 4–10 класів у дві зміни навчались у Корчику.
Тож питання побудови нової школи стало справою життя й Миколи Адамовича Гавриша, який 1984 року став директором Корчицької школи. До речі, цього року виповнюється його особистий трудовий піввіковий ювілей, відколи ще молодим переступив поріг цього освітнього закладу в якості вчителя математики. І, як зіз­нається, саме цьогоріч хотілося б відчинити двері нової «країни знань», а не діждатися іншої круглої дати – тридцятиліття довгобуду.
Та, попри усе, віриться, що довгоочікуване тривалий час слугуватиме громаді. Адже скільки зусиль і прагнень покладено у шкільні підвалини…
Коли у 1986 році назріла проблема у новому приміщенні школи, дирекція, вчительський колектив, батьки, громадськість села, а також тодішня піонерська й комсомольська організації звернулися з листами-зверненнями до керівних органів України і Радянського Союзу.
У школі, в якій у 1989-1990 навчальному році було запроваджено 11-річне навчання і яку було перейменовано у Корчицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, побували представники ЦК комсомолу, депутати Верховної Ради України. За їхньої підтримки було проведено організаційні роботи, а 1990 року виготовлено проектну документацію на будівництво Корчицької ЗОШ І-ІІІ ступенів на 356 учнівських місць.
У 1991 році було розпочато будівництво школи, яке, власне, триває… до цього часу. Адже надовго було заморожене. Лише у 2018 році на нього було виділено 12 млн. гривень з Державного фонду регіонального розвитку.
— У грудні 2002 року, завдяки ініціативі й підтримці Петра Францовича Дзяворука, який тоді очолював районний відділ освіти, та й нині, як голова районної ради, вболіває за долю місцевої школи, початкові класи перейшли на навчання до приміщення дитячого садка, яке було відремонтоване зусиллями працівників школи, батьків, учнів. У цьому ж приміщенні діє шкільна їдальня, — розповідає Микола Адамович. — З 14 січня 2014 року наш заклад перейменовано на Корчицький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».
Наші учні беруть активну участь у різних районних секціях, конкурсах, предметних олімпіа­дах, де здобувають призові місця, а також є учасниками обласних предметних олімпіад. Живемо надією, що майбутні покоління учнів таки будуть навчатися вже у приміщенні нової школи й примножать успіхи і здобутки своїх попередників.
На жаль, зараз діти ще змушені навчатися у двох старих приміщеннях (1940-го та 1969-го років), загальний знос яких становить 85 відсотків. Згідно з висновком приміщення старої школи є аварійним і не підлягає капітальному ремонту.
— У будь-якому випадку школа буде здана в експлуатацію уже цього року, — переконаний голова райдержадміністрації Юрій Басюк. — Адже ця новобудова не лише серед кількох освітніх закладів області, будівництво яких має бути завершене, вона включена до Програми Президента України «5/5/5» і, зауважу, перебуває у стані найбільшої, майже стовідсоткової готовності. Тож сподіваюся (а ми зі свого боку все для того зробимо), що нова школа у Корчику відчинить свої двері для школярів уже цього року. Звісно, не хотілося б, щоб непрохані світові пандемії стали цьому на перепоні.
У те, що так і буде, вселила надію звістка про те, що цього року фінансування будівництва школи у с. Корчику збільшено.
Нагадаємо, ще 20 лютого відбулося засідання регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Тоді члени регіональної комісії одноголосно підтримали пропозицію додатково спрямувати за рахунок коштів ДФРР 4480,86 тис. гривень на забезпечення повного фінансування у поточному році будівництва школи у ­с.Корчику.
Надійдуть ці кошти, зважаючи на складну ситуацію в країні з коронавірусною загрозою, чи ні, однак хочеться сподіватися, що довгоочікувана подія все ж таки настане. І в стінах храму знань лунатиме уже не гомін будівельних робіт, а дитячий сміх і мелодія шкільного вальсу.
Володимир НИТКА.

На знімку: директор Корчицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Микола ГАВРИШ.

Залиште Ваш коментар
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Перевести