ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ «За півдня три літри назбирала. Гадюку бачила, кліщ вкусив…»

«За півдня три літри назбирала. Гадюку бачила, кліщ вкусив…»

22 переглядів

Почався сезон збору чорниць. За ягодами шепетівчани, а це переважно люди поважного віку, їздять далеко — до Савчичів, Купина. Молоді серед продавців чорниць на привокзальному ринку небагато — «комарів годувати» лінуються, та й не заробиш на ягодах так, як торік.

На годиннику – 7.30 ранку.

– Скільки просите за склянку, бабцю? – звертаюся до жінки з помережаним зморшками обличчям, котра торгує чорницями неподалік залізничного вокзалу.

– Дев’ять гривень, – відказує старенька. – Але якщо кілька будете брати, то по вісім віддам. Адже скоро електричка, час додому збиратися.

– Тримай ціну, ягоди «розходяться», – радить продавчині жінка, що з’являється за її спиною. Далі питає у неї: «Скільки вчора в лісі «нащубрала»?

– За півдня три літри назбирала. Гадюку бачила, кліщ вкусив, – чує у відповідь.

Щодня у розпорядженні таких ось не місцевих «клієнтів» шепетівського привокзального ринку на все про все десь година часу. Адже вранішні приміські поїзди прибувають о 6.55 (із Лановець), 7.15 (із Козятина) та 7.57 (зі Здолбунова). А вже о 8.30, 8.47 та 8.52 вирушають назад.

Шістдесятирічна пенсіонерка Валентина Василівна зі села Поляни Шепетівського району пропонує придбати 6-літрове відро чорниць за 240 гривень.

– Ягоди цьогоріч вродили «місцями», де-не-де, – розповідає «Шепетівському віснику». – Яка причина? У квітні-травні вони ніби й цвіли добре, але холодні ночі видалися.

Збирання чорниць для пані Валентини – засіб підробітку. Адже її майже тридцятирічну працю (трудилася на шепетівському заводі «Комуніст» монтажницею спецапаратури) держава «оцінила» у півтори тисячі пенсії.

Знайомимося на ринку і з жительками с. Траулина – Тетяною Дмитрівною та Марією Лук’янівною. Вони «відкрили» чорничний сезон 12 червня. Щоранку, о пів на сьому, сідають на велосипеди і «накручують» по десять кілометрів до лісу, що за с. Савичами. Якщо збирати ягоди двома руками, то до обіду «виходить» повне 10-літрове відро.

– От якби Петро Олексійович сів за той «руль», – жартує пані Тетяна. – Комарів у лісі багато, як ніколи! Чорниці не дуже рясні: вчора з Марією чотири рази місця змінювали, доки щось назбирали. Гадаємо, ягідний сезон триватиме не довго. Причина? А дощів довго не було. Я навіть думала: де та «звірина» у лісі воду знаходить? Хоча, знаєте, плазунів вистачає. Вчора на гадюку ледве не наступила, вона з-під ніг «вискочила».

За спостереженням траулинчанок, «масовості» серед односельчан у збиранні чорниць нині немає. А от жителі Шепетівки частіше вирушають за ягодами трохи у інших напрямках. Особливо «цінуються» ліси за с. Климентовичами.

Саме туди, починаючи з 5 червня, учащає за ягодами 40-річний шепетівчанин Володимир Кашинський. Продає їх як біля свого будинку (мешкає у районі колишнього м’ясокомбінату), так і на центральному продовольчому ринку міста.

– Займаюся цією важкою справою, бо наразі не маю роботи, – каже збирач ягід (має досвід роботи будівельником). – Збір «урожаю» починаю о 5-й ранку, а завершую після обіду. Правлю за чорниці небагато, по 8-9 гривень за склянку, тож уже до 10-ї ранку, буває, усе назбиране напередодні вдається продати.

За спостереженнями пана Володимира, чимало шепетівчан ходити по ягоди до лісу лінуються. «Певно, думають: краще купити, ніж йти комарів годувати», – припускає чоловік.

Пунктами закупівлі ягід на Шепетівщині жоден із наших співрозмовників ще не скористався. Ми зателефонували до одного з місцевих закупівельників чорниць у райцентрі за оголошенням у рекламній газеті. Він повідомив, що приймає чорні ягоди за ціною 40 гривень за кілограм.

До речі, на шепетівському продовольчому ринку у продажу з’явилися спеціальні гребінки для «прискореного» збору чорниць (у народі їх ще називають «чесалками» або «шкребачками»). Ціни на такі вироби коливаються у межах 150-250 гривень, залежно від якості та функціональності.

Залиште Ваш коментар
Перевести