ГОЛОВНА СТОРІНКА Історія За врятоване життя єврейської дівчинки шепетівчани отримали звання «Праведники народів світу»

За врятоване життя єврейської дівчинки шепетівчани отримали звання «Праведники народів світу»

40 переглядів

В Ізраїлі комісія Меморіального комплексу Катастрофи і героїзму єврейського народу «Яд Вашем» присвоює (за життя чи посмертно) почесне звання Праведника світу тим представникам інших народів, котрі в роки Другої світової війни, рятуючи євреїв від неминучого знищення нацистами, виявили неабияку особисту мужність та продемонстрували непересічні моральні чесноти.

27 травня 2002 року таким званням «Праведник народів світу» було відзначено шепетівчан Ганну Зелінську, Василя та Ганну Сімкових, які врятували життя єврейській дівчинці Людмилі Паніч.
Людмила народилася у грудні 1940-го року у місті Ізяславі в єврейській родині Піні і Лізи Панічів та була їх другою донькою.
5 липня 1941 року місто було окуповане німцями і через деякий час у ньому було організовано гетто. Піня і його старша донька були вбиті під час однієї з акцій у 1942 році. Перед самою ліквідацією гетто у січні 1943 року Лізі вдалося передати молодшу дочку своїй подрузі Ользі Скрипник. Жінка дбала про Людмилу якийсь час, поки один з сусідів не почав погрожувати їй доносом у поліцію. Тому згодом передала її своїй подрузі Антоніні Поплавській. Дівчинка залишалася в Антоніни впродовж двох тижнів, доки Ольга шукала кращий варіант.
Так вона привезла Людмилу у Шепетівку та залишила на площі, спостерігаючи здалеку, хто візьме дитину. Дівчинка почала плакати та привернула увагу Ганни Зелінської, яка пошкодувала та забрала її до себе. Коли Ганна розпитала дівчинку як звати її та батьків, то зрозуміла, що в неї єврейське походження. Будучи сама вагітною, все ж таки Ганна залишила Людмилу у себе.
Одного разу до неї навідались друзі Василь та Ганна Сімкови. Маленька Людмила відразу сподобалася бездітній парі й вони дуже захотіли її удочерити. Їх не злякало її єврейське походження, вони були готові до того, що доведеться приховувати дівчинку доки це буде небезпечно.
Після звільнення Шепетівки 11 лютого 1944 року Сімкови згодом офіційно удочерили Людмилу. Наприкінці 1940-х років вони встановили зв’язок з тіткою Людмили, Беллою Вайнштейн з Рівного, яка дізналася від Ольги Скрипник, що її племінниця жива. Спочатку Белла хотіла забрати Людмилу у Сімкових, та коли побачила, наскільки дівчинка прив›язана до своїх нових батьків, то відмовилася від свого наміру.
Пані Людмила прожила довже і славне життя у Шепетівці, виростила дітей, дочекалася внуків і правнуків.

За матеріалом
Музею пропаганди.
На фото: Василь і Ганна Сімкови та Людмила Паніч у 1950 р. і 1962 р.

Залиште Ваш коментар
Перевести