День працівника лісу — це не лише професійне свято, яке за традицією відзначається саме у пору золотої осені. Це, так би мовити, своєрідний іспит у ставленні людини до лісу, до рідної природи. Не даремно ж один із класиків писав: «Слово величного поета у порівнянні із заслугами лісівників блідне. Адже скромна праця лісівників створює щастя наступних поколінь».
Тож у переддень професійного свята — Дня працівника лісу — ми поспілкувалися щодо копітких буднів та випробувального сьогодення лісівничого колективу з директором Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства Петром ТРОФІМЧУКОМ.
— Петре Петровичу, Ви працюєте керівником свого підприємства майже чверть віку. Мабуть, за цей час відбулися певні зміни у галузі, зокрема, у життєдіяльності лісокомунальних підприємств?
— Так, звісно, змін було за цей період чимало. Інколи вони давали позитивний результат, поштовх для розвитку, інколи — навпаки, змушували задуматися над тим, як вижити, як зробити так, щоб працівники не втратили роботу, сім’я — заробіток, а громада — податок. Але це життя, і зміни у ньому — закономірний процес.
Звісно, що сьогодні, у такий важкий час війни, будь-які реформи сприймаються більш боляче. Дуже хотілося б, щоб ліси, як і інші природні багатства, слугували добробуту місцевих громад і населення. Адже якщо ми створюємо робочі місця, збільшуємо зайнятість населення, наповнюємо бюджети усіх рівнів, то тим самим створюємо умови для спроможності й самодостатності громад. Люди повертатимуться до сіл лише тоді, якщо там буде належна інфраструктура, нормальні умови проживання.
Як на мене, враховуючи, що держава взяла курс на децентралізацію влади, то ми повинні думати, насамперед, про розвиток саме сільських територій. А наше підприємство здійснює свою діяльність на території сільських громад і податки сплачуємо максимально до сільських бюджетів.
— Але, попри певні проблеми, підприємство, яке Ви очолюєте, знане на Шепетівщині і своєю благодійністю, і своєчасною сплатою податків до бюджетів різного рівня…
— Розумієте, сьогодні не на часі, як кажуть, жалітися на життя. Важко усім, бо йде війна. Тому ми повинні робити усе можливе і неможливе, щоб наповнювати бюджети. А тим, хто конче потребує допомоги, у міру можливого її надавати.
Скажу так: за 6 місяців поточного року ми сплатили майже 4 млн. гривень податків до різних бюджетів, благодійної допомоги надано на суму 50 тис. гривень. Хочу зауважити, що наше підприємство невелике як для лісової галузі, працює у ньому 43 особи. Окрім того, потрібно виділяти певні кошти і на протипожежні заходи, і на ремонт лісових доріг, і на інші господарські потреби.
— Не секрет, що сьогодні внаслідок пожеж, різних хвороб зникають цілі лісові масиви. Як вдається протидіяти цим викликам?
— Дуже і дуже нелегко. Як і раніше, так і тепер нашим головним завданням було і залишається охорона та захист лісу від пожеж, шкідників та відтворення лісових багатств рідного краю. Тільки з початку поточного року на протипожежні заходи підприємство виділило близько 200 тис. гривень. Як не дивно, основною причиною виникнення лісових пожеж є порушення громадянами вимог Правил пожежної безпеки у лісах України під час відпочинку та випалювання сухої трав’яної рослинності на сільгоспугіддях, пустирях, уздовж доріг.
З метою профілактики пожеж на рівні району був проведений семінар-практикум за участі місцевої влади, керівників громад, представників ДСНС. Також ми надіслали у кожну громаду листи з проханням провести роз’яснювальну роботу серед населення щодо попередження пожеж на території громад. На щастя, і попереднього, і цього року на території, де здійснює свою господарську діяльність наше підприємство, не зафіксовано жодної серйозної лісової пожежі.
Щодо боротьби зі шкідниками, то тут ситуація досить складна. За останніх 10-15 років значно змінився клімат. Тому не випадково Єврокомісія уже затвердила Нову лісову стратегію до 2030 року, однією із ключових цілей якої є захист лісів для боротьби зі зміною клімату. Тут, як на мене, повинна досить ретельно спрацювати наукова галузева спільнота: які породи дерев потребують найбільшої уваги, як, об’єднавшись, запобігти цій біді.
— А яка Ваша думка з приводу так званих необлікованих лісів?
— Знаєте, тут відповідь закладена у вашому питанні, і вона досить проста — обліковувати і передавати такі ліси треба державним чи комунальним підприємствам або громадам. Будь-який варіант буде правильним і прийнятним.
На жаль, скоро ця проблема вирішиться, щоправда — негативно. Просто не буде що обліковувати, бо такі ліси знищуються дуже швидкими темпами і ніхто ніякої відповідальності за це не несе.
Хоча приємно відзначити, що нарешті у липні поточного року було проведено спільну нараду керівників правоохоронних та інших державних органів Шепетівського району з питань охорони та збереження лісів, протидії правопорушенням у вказаній сфері. Це, я думаю, дасть позитивний результат у цьому напрямку.
До речі, у більшості випадків такі ліси уже могли б працювати не на якусь окрему «кишеню», а на державу. Наведу один, як на мене, цікавий факт: науковці підрахували, що один кубометр деревини може забезпечити роботою 9-10 робочих місць. Тому дуже хочеться, щоб такі ліси не були знищені, а слугували інтересам суспільства.
— Петре Петровичу, попри усі проблеми все-таки видно, що підприємство працює і не живе, як кажуть, одним днем. Приємно, що для більшості працівників підприємства лісівник — це не просто обрана професія, що ліс — це їхнє захоплення, значна частина їхнього життя. Отож, що б Ви хотіли сказати колегам з нагоди професійного свята?
— Я щиро вдячний як усьому колективу, так і кожному працівнику за повсякденну копітку працю. Переконаний, що і в майбутньому своєю наполегливою працею кожен з нас робитиме гідний внесок в економічний розвиток нашої держави.
Зичу усім наснаги у праці, професійного зростання, міцного здоров’я, родинного затишку і тепла! Низький уклін кожній людині, яка плекає ліс.
Д.ПЕТРЕНКО.