Відомо, що
покликання лікаря — рятувати життя людей і оберігати їхнє здоров’я. Ці споконвічні цінності людей у білих халатах є для них найважливішими за усі скарби у світі, тому професія медика була, є і буде однією із найблагородніших.
А особливо важливою є її роль сьогодні, в умовах війни. Адже вони одними з перших відгукуються, аби допомогти тим, хто постраждав від війни, а ще – підтримують, чим можуть, армію, волонтерять та забезпечують звичайних людей найнеобхіднішим.
Тож директорка КНП «Грицівська лікарня» Наталія Петрівна Шидей будні працівників медицини справедливо вважає передовою, на якій ведеться постійна та напружена боротьба за благополуччя співвітчизників. І саме про них наша розмова.
— Наталіє Петрівно, чим живе Грицівська лікарня в умовах воєнного стану?
— Пам’ятаю той день, 24 лютого. Війна… Воєнний стан… Повна бойова готовність медичного закладу, укриття для медичного персоналу та пацієнтів, які перебувають на лікуванні у закладі… Усе це ніби позаду, але війна не закінчилась, вона триває. Тож з першого її дня лікарня стала працювати у режимі воєнного стану.
Всі знають, що і лікарі, і медсестри стоять у перших рядах захисників. Вони віддають усі свої сили, професійну майстерність та час для збереження здоров’я і життя людей.
На сьогодні у закладі працюють дев’ять лікарів. Усі вони з великим досвідом роботи, професіонали своєї справи. Досвідчені медики у сфері надання медичної допомоги та викликів сьогодення. На даний час діяльність лікарні спрямована на неухильне поліпшення якості усіх робіт і задоволення очікуваних потреб пацієнтів.
Тому зараз дуже необхідною та актуальною є тісна співпраця з нашою Грицівською селищною радою на чолі з головою Мариною Поліщук, нашим департаментом охорони здоров’я, місцевими волонтерами та небайдужими громадянами.
Уже кілька разів до нашого закладу надходила різна гуманітарна допомога з-за кордону (з Німеччини, Польщі), за що ми безмежно вдячні небайдужим мешканцям нашої громади, які вболівають за долю лікарні.
— Як Вам вдається згуртувати та зберегти колектив, адже усім сьогодні нелегко?
— Ми, як і всі медичні заклади нашої країни, переживаємо зараз не простий час. Та, незважаючи на це, охорона здоров’я продовжує ефективно функціонувати, і відбувається це завдяки працівникам галузі.
Хоча зараз наша лікарня і не надає медичну допомогу військовим, проте ми не забуваємо, що маємо бути надійним їхнім тилом. З першого дня ми у міру можливого допомагали їм продуктами харчування, готовою продукцією, медикаментами, підтримували волонтерів, перерахували одноденний заробіток для наших ЗСУ. Нехай це була незначна сума, тому що колектив невеликий, але я упевнена, що там на рахунку кожна гривня.
Наш колектив — це єдиний механізм, згуртований, готовий прийти на допомогу у будь-який момент.
І, власне, мій фронт — це моя лікарня, яка за дуже короткий період часу стала мені близькою та рідною. Мій фронт — це лікарі, медичні сестри, молодший персонал. Вони — моя підтримка, я — їхня, допомагаю розв’язувати нагальні проблеми, спрямовую енергію у потрібне русло.
Хочеться сказати, що коли у човні сидять люди і веслують разом, тоді можна досягти результату, незважаючи на те, що іноді потрібно йти проти течії. Треба лише спрямувати зусилля в одному напрямку — і тоді ми досягнемо мети. Ми завжди єдині, а значить – непереможні!
Я вірю, що війна скоро закінчиться. Ми станемо сильнішими, професійнішими, найкращими.
— Як організована медико-соціальна допомога для внутрішньо переміщених осіб?
— Зараз, як ніколи, важлива організація медико-соціальної допомоги вимушеним переселенцям, біженцям, внутрішньо переміщеним особам. Вони не повинні потрапити в умови, коли є бар’єри для отримання медичних послуг.
Вони можуть потребувати і потребують консультації, невідкладної допомоги, ліків або препаратів, стаціонарного чи амбулаторного лікування. Адже ці люди пережили великий стрес, залишивши домівки, покинувши усе те, що наживали роками.
— Що хотіли б побажати своїм колегам у професійне свято?
— Насамперед колективу нашої лікарні у професійне свято бажаю не лише дбати про здоров’я своїх пацієнтів та оточуючих, а й берегти своє. Адже медики докладають чимало зусиль, аби прийти на допомогу кожному пацієнту, вселити у нього віру у якнайшвидше одужання та зберегти життя, часто забуваючи про себе.
Тож нехай довге життя обдарує вас, шановні колеги, щасливими моментами та приємними спогадами, розумінням і вдячністю людей! Бажаю вам успіхів у благородній справі й гарного настрою! Дякую вам за невтомну працю, професіоналізм та відданість найгуманнішій із професій!
Також вітаю колег з інших медичних закладів й бажаю міцного здоров’я, благополуччя їм та їхнім рідним! Нехай праця на царині охорони здоров’я збагачується новим досвідом та добрими справами, а кожен прожитий день сповнюється гордістю за обрану професію, шаною і повагою від вдячних пацієнтів!
І, звісно, нехай якнайшвидше закінчиться ця клята війна і все буде Україна!
Володимир НИТКА.