«Немає подібного міста на Волині, про котре було би менше відомостей, ніж Ізяслав…», – саме такими словами охарактеризував свого часу історію міста польський дослідник Тадеуш Стецький. Справді, Ізяславський край є одним із найцікавіших в історичному контексті, а руїни древніх будівель манять не лише дослідників, а й туристів з усього світу.
Перлиною Ізяслава є садибний комплекс князів Сангушків, зведений наприкінці 18 століття видатним італійським архітектором Паоло Фонтана. Колись в інтер’єрі палацу можна було побачити сімейні портрети, твори художників фламандської школи, колекції гравюр польських та англійських майстрів.
Кімнати декорували «кольоровим папером» (на кшталт сучасних шпалер). Зокрема, в архівних документах містяться відомості про те, що більярдна кімната була оздоблена жовтим кольором.
Проте, колись величний бароковий комплекс сьогодні є радше «ансамблем руїн», а минула велич палацу-резиденції волинських володарів 
невпинно відходить у небуття.
Газета «Шепетівський вісник» раніше повідомляла про те, що у 2021 році Ізяславська міська рада Шепетівського району планує створити комунальний заклад «Палац Сангушків», який опікуватиметься збереженням будівлі палацу. Нам вдалося поспілкуватися з Віктором Кучеруком — директором КЗ «Палац Сангушків», котрий розповів нам про діяльність комунального підприємства та перспективу відновлення палацу князів Сангушків.
— У жовтні 2021 року Ізяславська міська рада створила КЗ «Палац князів Сангушків». Це рішення було мотивоване розумінням місцевої влади необхідності зупинити руйнацію пам’ятки архітектури. Одразу ж на баланс нашої установи були передані усі об’єкти палацового комплексу – стіни палацу, міст і критий дворик з аркадами.
Тоді ж за підтримки народної депутатки України Олени Копанчук розпочалися роботи з розробки проєкту, що мав регламентувати першочергові протиаварійні заходи. Сьогодні вартість проєктної документації, а це – 4 мільйони гривень, повністю профінансована за рахунок коштів субвенції з державного бюджету. Зараз проєкт перебуває на стадії експертної оцінки.
— Які першочергові роботи із збереження пам’ятки планується виконати?
— Відповідно до проєктної документації, яку розробило ТОВ «КТК-Буд» на замовлення КП «Проєктне бюро Хмельницької ОДА», перші протиаварійні та консерваційні роботи покликані зберегти пам’ятку хоча б на тому рівні, який ми маємо змогу споглядати сьогодні. Ми робитимемо усе можливе, щоб не допустити подальшого руйнування стін будівлі.
Стосовно фінансової складової, то комплекс навіть найнеобхідніших робіт є досить дороговартісним. На сьогодні, для повного завершення консерваційно-протиаварійного процесу, необхідно 30 мільйонів гривень.
Щодо обсягу робіт, то над реалізацією проєкту працювало ряд експедицій, у тому числі – команда археологів ДП «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України (керівник – кандидат історичних наук Павло Нечитайло). Науковці проводили археологічні дослідження методом шурфування, тобто закладання невеликих шурфиків, що дало змогу локально дослідити різні частини пам’ятки.
— Чи є концепція того, яким чином залучити фінанси для реалізації запланованого?
— Наразі ми плануємо завершити та представити громаді комплекс заходів щодо збереження палацу Сангушків. У цій презентації ми маємо обґрунтувати доречність створення на території нашої громади своєрідного «туристичного магніту». Також торік, на початку грудня, туристичний проєкт було представлено у Шепетівській РДА.
Позитивним є зацікавлення питанням збереження пам’ятки з боку іноземних інвесторів. Завдяки цьому вектору співпраці проблема палацу Сангушків залунала у європейському медійному просторі.
Одним з інвесторів сьогодні є пан Ван Дірк — власник СТОВ «Зоря» (с. Васьківці). З його ініціативи матеріали про палац Сангушків були подані до щорічного загальноєвропейського конкурсу асоціації Europa Nostra. Метою діяльності цієї організації є популяризація та захист культурної спадщини і природного середовища Європи. Одним з 12 фіналістів так званого «короткого списку» є палац князів Сангушків. У перспективі участь у цьому конкурсі дасть змогу не лише залучити додаткове фінансування, а й закликати іноземних інвесторів до співпраці.
Також ми сподіваємося з часом отримати частину коштів за рахунок національного проєкту «Велика реставрація». Зазначу, що у цьому плані ми маємо підтримку народних депутатів України.
— Щиро дякую Вам за розмову. Сподіваємося, що за кілька років оновлений палацовий комплекс милуватиме око мешканців нашої громади, прийматиме туристів. Успіхів та продуктивної роботи Вам на цьому шляху!
— Дякую і Вам. У будь-якому випадку, сподіваймося на краще і пам’ятаймо – дорогу осилить той, хто іде.
Максим СЛЬОЗКІН.