Для професійного свята працівників природно-заповідного фонду 7 липня обрано не випадково. Адже цей день асоціюється зі святом Івана Купала, яке присвячене загадковим і чудодійним силам природи. Символом свята щороку слугує один з видів папороті, квітка якого, за легендою, має чарівні властивості.
А де, як не у заповідних, смарагдово неповторних, унікальних куточках Малого Полісся можна ще відшукати цю диво-рослину? Навіть якщо й не пощастить її зустріти, і без того багатий спадок живого організму природи нашого краю перевершить усі сподівання.
Як ви зрозуміли, мова йде про Національний природний парк «Мале Полісся», який створено 2 серпня 2013 року з метою збереження цінних природних комплексів та історико-культурних об’єктів східної частини Малого Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.
— Як загальнодержавна установа, Національний природний парк «Мале Полісся» почав функціонувати з лютого 2014 року. Його територія здебільшого вкрита сосновими та дубово-сосновими лісами, болотами та луками. Невисока родючість ґрунтів і заболоченість обмежили антропогенний вплив на рослинність території та сприяли її збереженню, — розповідає директор НПП «Мале Полісся» Андрій Сасюк. — До території парку в установленому порядку погоджено включення 8762,7 гектара земель державної власності.
Він перебуває у підпорядкуванні Державного агентства лісових ресурсів України. Оперативне управління парком здійснює Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства. Науковим куратором є Національний лісотехнічний університет України (м. Львів).
— Наша команда складається з молодих, але досвідчених фахівців, які уболівають за свою справу всім серцем. Усі працюють задля єдиної мети — чистоти повітря, збереження природи і просто для майбутнього, — продовжує Андрій Володимирович Сасюк. — Працівники Національного парку — це, насамперед, закохані у свою справу й віддані їй подвижники природозбереження. Адже вони працюють у цій сфері з часу створення НПП, закладали, як мовиться, підвалини установи й вибудовували її.
Зокрема, це перший заступник директора – головний лісничий Олексій Більовський, провідний науковий співробітник Марина Цибуля, старший науковий співробітник Олександр Мнюх, молодший науковий співробітник Юрій Лукащук, старший науковий співробітник Наталія Кратасюк, головний природознавець Віктор Поліщук, фахівці з екологічної освіти Оксана Верцеха та Марія Белінська.
В усіх, як і в їхнього керівника, життєве кредо одне: «Збережемо природу – збережемо Україну!».
Як відзначає Андрій Володимирович, будні колективу сповнені копіткою роботою, яку визначають основні завдання Національного парку — збереження цінних природних комплексів, що знаходяться на його території; забезпечення його охорони; збереження генофонду рідкісних, занесених до Червоної книги України, та типових рослин і тварин; вивчення змін екосистем під дією природних та антропогенних факторів; проведення науково-дослідних робіт з вивчення природних комплексів та їхньої зміни в умовах рекреаційного використання; проведення екологічної, освітньо-виховної роботи тощо.
Андрій Сасюк захоплено розповідає про природно-заповідну мережу парку, яка вражає і унікальними пам’ятками, і різноманіттям. От, наприклад, ботанічний заказник загальнодержавного значення «Теребіжі» загальною площею 32,1 га. Створено його з метою збереження та відтворення цінних природних комплексів давньої льодовикової долини з озерами, болотами та лісами з багатою флорою і фауною. Він має важливе наукове значення як збережена унікальна екосистема.
Усім відома гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Озеро Святе» загальною площею 8,2 га — унікальний природний комплекс озера, яке формує сфагнові плави, з островом посередині та прилеглими територіями, є свідком і наслідком давнього зледеніння. Його сфагнові плави властиві лише для боліт Карелії і північної Білорусії. В Україні вони зустрічаються лише на кількох болотах на півночі українського Полісся та Карпат. У Малому Поліссі ці плави більше не відомі ніде. Це робить озеро Святе унікальним серед інших озер Хмельниччини.
На Святому озері зареєстровано 67 видів птахів, з яких 4 види занесені до Червоної книги України, 24 – включено до Додатку ІІ Бернської конвенції.
І, звісно ж, відвідувачам цієї пам’ятки природи місцеві жителі оповідають стародавні легенди, що пов’язані з озером. Зокрема, що колись на чудернацькому острові посеред водяного плеса православні монахи-відлюдники влаштували своє скромне помешкання і дерев’яну, побудовану без жодного цвяха, церкву, яка зникла посеред озера.
Давно це сталося, але кажуть, що коли опівночі пірнути у води озера, то можна почути дзвони церкви, які очищають водойму від нечисті. А вода у ній особлива — напрочуд м’яка, схожа на духмяний настій трав, водоростей та мохів. А ще тут панує аура добра і спокою. Тому і назвали місцеві жителі цю місцевість Святим озером.
Вражає ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб звичайний», на території якої охороняється величезний дуб віком понад 410 років з діаметром стовбура більше 2 метрів. Лише уявити: паросток цього гіганта з’явився у той час, коли Шепетівка тільки почала заявляти про себе в історичних документах…
А взагалі, своя «родзинка» є у кожного з 12 об’єктів природно-заповідного фонду, які повністю або частково увійшли до НПП.
І з кожним роком «Мале Полісся» відкриває науковцям дедалі більше таємниць.
— З метою моніторингу та виявлення нових місць зростання рідкісних видів рослин, співробітники Національного природного парку «Мале Полісся» проводять планові експедиційні виїзди. У результаті проведених обстежень наші науковці виявляють нові локалітети рідкісних рослин. Місця їхнього зростання фіксують точками GPS та наносять на відповідну карту Парку для полегшення подальшого моніторингу та аналізу.
Оскільки багато видів рослин, які зростають у нашому Малому Поліссі, занесено до Червоної книги України зі статусами «вразливі» та «рідкісні», тому наполегливо просимо усіх відвідувачів і гостей Парку ставитись до цих видів рослинного світу надзвичайно дбайливо, — зауважує Андрій Володимирович.
Моніторингові дослідження у природно-заповідному фонді становлять велику наукову цінність. Адже ця комплексна система спостережень, збору, обробки та аналізу інформації про стан екологічних систем дає змогу оцінити нашу діяльність та зміни, які відбуваються, і на їхній основі розробляти обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень. Тож працівники Парку проводять планові наукові експедиції, під час яких здійснюється локальний моніторинг об’єктів природно-заповідної мережі НПП, а також окремих ділянок лісових масивів.
Цього року працівники НПП «Мале Полісся» відвідали і регіональний ландшафтний парк «Мальованка». Виїзд здійснили задля обстеження територій заповідної зони парку, а також з метою пошуку, фотофіксації та електронного картографування різних видів флори та фауни, занесених до Червоної книги України.
До слова, за результатами наукової роботи уже видано шість томів Літопису природи НПП «Мале Полісся». А це загалом тисячі сторінок, в тому числі сотні таблиць, малюнків, картосхем, діаграм, фото, використаних джерел літератури. На черзі — видання чергового, сьомого, тому Літопису, у якому буде проаналізована робота Парку, підбито підсумки науково-технічної діяльності та екологічної, освітньо-виховної роботи.
— Велике значення в екологічному вихованні особистості мають екскурсії, завдяки яким діти знайомляться з різноманіттям природного світу і спостерігають за явищами природи.
Сподіваємося, що такі дні не минають безслідно у дитячих душах і надовго залишаться у їхній пам’яті, — каже Андрій Володимирович Сасюк.
Традиційно до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища та до Міжнародного дня біологічного різноманіття природоохоронці не оминають нагоди вкотре нагадати краянам про необхідність збереження довкілля та усвідомити відповідальність за збереження цієї дорогоцінної спадщини для нинішніх та прийдешніх поколінь.
А ще співробітники Національного природного парку «Мале Полісся» беруть участь онлайн у семінарах-практикумах, засіданнях науково-технічної ради НПП, приєднуються до масштабної акції «Створюємо ліси разом», що реалізується у рамках Програми Президента України «Зелена країна».
Важливою є робота серед юних лісівників. Отож працівники Національного природного парку «Мале Полісся» облаштовують в освітніх закладах навчальні тематичні класи, де в будь-яку пору року хлопці та дівчата під керівництвом фахівців НПП опановуватимуть ази лісівництва, займатимуться практичною діяльністю, проводитимуть дослідження для написання наукових робіт.
Як і всі лісівники Хмельниччини, у цей важкий час працівники Парку надають допомогу армії, постраждалим від війни мирним жителям і закликають небайдужих зробити свій внесок. Також під час екологічних заходів діти активно долучаються до акцій на підтримку ЗСУ.
— День працівника природно-заповідної справи — це свято небайдужих людей, які прагнуть зберегти природу і для яких її збереження стає справою життя, — каже Андрій Володимирович Сасюк, директор Національного природного парку «Мале Полісся». — Отож, шановні колеги, краяни, переконаний, що завдяки вашим спільним зусиллям і досвіду, ініціативності та творчій думці, доброті та дбайливому ставленню до природи буде не лише збережено, а й забезпечено подальший розвиток природно-заповідного фонду нашого краю.
З нагоди свята природоохоронців бажаю усім здоров’я, миру, нових професійних успіхів у справі збереження природи!
Володимир НИТКА.
На знімках:
директор Національного природного парку «Мале Полісся» А.В.Сасюк;
перший заступник директора – головний лісничий О.А.Більовський;
старший науковий співробітник Н.В.Кратасюк;
старший науковий співробітник О.В.Мнюх;
молодший науковий співробітник Ю.О.Лукащук;
провідний науковий співробітник М.М.Цибуля та головний природознавець В.М.Поліщук.