Щоб виростити ліс, потрібно докласти чимало зусиль, знань, досвіду. Від насінини до могутнього дерева — шлях довгий, як правило — у кілька десятиліть.
Наша розповідь про людину, котра усе своє життя пов’язала з лісом, — директора ДП «Шепетівський лісгосп» Володимира Михайловича Сасюка. Його доля увінчана гомоном уже виплеканих дібров та смарагдовою красою соснових борів. Адже у його копіткій лісівничій праці набігло ювілейне двадцятиліття, відколи очолює колектив лісгоспу.
Він родом із села Мирного Горохівського району, що на Волині, де чудові краєвиди ваблять зір, де кремезні дуби і стрункі сосни оповідають свої прадавні легенди. Виростаючи серед такої краси, у нього й не могло бути іншого покликання, як присвятити своє життя лісу, його плеканню та зростанню.
Змалку зрозумів, що будь-яка справа починається з любові, і лише тоді професійне вміння – як неоціненний скарб. І цю життєву філософію він успадкував від рідних людей. Адже зростав у родині священика.
Закінчивши з відзнакою Львівський лісотехнічний інститут 1976 року, він пов’язав своє життя з «краєм шепотів соснових».
Де б не працював Володимир Михайлович, його дорога до Лісу йде від серця. Яку б посаду він не обіймав, завжди виявляв фаховість, відповідальність і глибоке розуміння своєї справи. Як каже, завжди вчився у мудрих людей, переймав у них досвід. Добрим словом згадує колишнього директора держлісгоспу Карла Йосиповича Бачинського.
Він пройшов усі щаблі — від інженера виробничого відділу, керівника структурного підрозділу до директора найбільшого на Хмельниччині держлісгоспу. Підприємство специфічне тому, що розміщене на території трьох адміністративних районів — Шепетівського, Полонського та Славутського. Держлісгосп завжди виступав лідером у галузі лісового господарства Хмельниччини, загальна площа його угідь становить 36 тисяч гектарів.
Щороку виконуються плани з реалізації продукції, показник реалізації якої — один із найвищих у державному лісогосподарському об’єднанні «Хмельницькліс», а від цього покращується матеріальна база, підвищується заробітна плата, поліпшується робота побутового сектора.
Від кого чи від чого залежить стабільність роботи, рентабельність підприємства, успіхи конкретної справи? Зрозуміло, що працює весь колектив. Але спрямовує і керує його роботою саме директор. Він визначає стратегію розвитку підприємства, його внутрішню і зовнішню економічну політику. І водночас встановлює взаємовигідні ділові партнерські стосунки між споживачами і виробниками лісової продукції.
«Маємо такий принцип: жити не тільки сьогоднішнім днем, а дивитися у день завтрашній, — зазвичай каже Володимир Михайлович. — Адже від цього залежить ефективна робота підприємства, соціальний захист його працівників в майбутньому».
До речі, в Україні Шепетівський держлісгосп одним із перших запрацював стабільно та ритмічно. Звісно, цьому сприяла робота усього колективу.
Але як багато залежить, як кажуть, від керманича! Володимир Сасюк є керівником з великим виробничим та життєвим досвідом. Йому притаманні вміння швидко орієнтуватися у складних умовах ринку, вчасно і вигідно шукати партнерів та споживачів, налагоджувати з ними постійні й довготривалі виробничі контакти. Повірте, що це не кожному під силу.
Ще кілька фактів. Неодноразово держлісгосп виходив переможцем у конкурсах на кращого роботодавця року у місті та області, а також щодо створення належних умов праці на підприємстві. Усе це свідчить про те, що на підприємстві створені належні умови для праці, вона нормально оплачується (звичайно, за мірками нашого регіону), тут дбають про своїх працівників, про ветеранів, вони забезпечені усім необхідним для нормальної роботи. Головна роль належить колективному договору, який визнано кращим серед підприємств галузі.
Не можна не сказати про В.М.Сасюка і як про громадського діяча. До нього йдуть дуже багато людей — це і працівники держлісгоспу, пенсіонери, інваліди, працівники соціальної сфери міста і району. І усіх він уважно вислухає, і допоможе, чим може. Постійно уболіває за вирішення громадських проблем і допомагає школам, дитсадкам, бюджетним організаціям.
Володимир Михайлович з тих, хто завжди у роботі. Тож уміє цінувати працю інших. І ніколи не залишає будь-кого на самоті, якщо той потрапить у якусь скруту — чи то виробничу, чи домашню.
Колектив лісгоспу — єдиний організм, у якому жодна клітина не повинна давати збоїв. І в тому всі відчувають руку керівника, який поєднує у собі високі професійні і духовні якості, а ще бачать у ньому непересічну особистість. Йому притаманні високий професіоналізм, організаторські здібності, висока моральність, демократизм поглядів, гуманізм.
Гордість директора Шепетівського держлісгоспу й виплеканих під його опікою одинадцять шкільних лісництв. А це – майбутня лісівнича зміна, своєрідна лісова школа, яка виховує у молодих людей любов до природи, до збереження і примноження лісових багатств рідного краю.
За сумлінне виконання своїх службових обов’язків Володимира Михайловича нагороджено знаком «Відмінник лісового господарства», Почесною грамотою Верховної Ради України, іншими відзнаками керівництва.
За невтомний праведний труд та заслуги перед Українською Православною Церквою він удостоєний ордена святого рівноапостольного Великого князя Володимира III ступеня.
Тож нехай і надалі доля стелить Вам, шановний Володимире Михайловичу, вишиваний рушник щастя і добра на многії літа! Міцного здоров’я Вам, благополуччя, щедрої долі, щастя у житті, творчої наснаги у Вашій відповідальній праці!
Нехай Ваша енергійність, душевність і людяність приваблюють до Вас тих, хто працює і спілкується з Вами, а красень-ліс надихає Вас на добрі й вагомі здобутки у благородній справі примноження лісових багатств рідного краю!