Як повідомлялося у газеті «Шепетівський вісник», з 10 грудня поточного року почав діяти перший етап обмежень на обіг пластикових пакетів. Зокрема, у магазинах, супермаркетах, аптеках, закладах харчування та у сфері надання послуг забороняється їхнє безоплатне розповсюдження.
Винятком є біорозкладні пакети, а також надтонкі пластикові пакети, що є первинною упаковкою для свіжої риби, м’яса і продуктів із нього, круп тощо.
Натомість, як зазначається на табличках у супермаркетах або зі слів продавців, їхня ціна складає 9-10 копійок за пакет без ручок, 12 копійок за пакет з ручками. «Просимо вас поставитися з розумінням до таких нововведень», — зазначається на листівці біля рулонів з поліетиленовими пакетами.
Така ініціатива викликала в інтернет-мережах шквал обговорень. Одних розлютило те, що за якісь одноразові пластикові пакети змушені платити копійки. Інші зауважили, що, мовляв, у ціну товару уже закладена вартість цих пакетів. А дехто навіть не акцентував уваги на тому, що треба переплачувати кілька копійок.
Що ж думають шепетівчани з цього приводу, чи користуються вони надтонкими пластиковими пакетами, який аналог шукають їм на заміну? Про це — далі у матеріалі.
Андрій Степанович, 50 років, працює на залізниці:
— Коли у 1970-х роках увели в обіг ті пластикові пакети, це було благо. Тоді, звісно, не говорилося про їхній вплив на довкілля. А зараз свідомі люди задумалися. Загалом нині це дрібниця — тих 9 чи 12 копійок за пластикові пакети. Люди як купували, так і продовжать купувати продукти харчування у поліетиленових торбинках, бо це зручно. Адже альтернативи у магазинах ніхто не пропонує. Зрештою, яким чином це вбереже природу від згубного впливу пластику? А якщо говорити про аналогію пластиковим пакетам (наприклад, про паперові), то їх ще не скрізь пропонують. Та й скільки того лісу… Тому треба розробляти інші технології.
Тамара Олександрівна, пенсіонерка (без фото):
— Целофанові пакети беру. А як же без них? Раніше, думаю, їхня вартість закладалася у ціну товару, а зараз беруть копійки. Мовляв, такий закон ухвалили. Хоча не всі продавці вимагають символічну плату за поліетиленові пакети.
Та що там казати, навіть шкарпетки мені поклали у пакетик. А за пакет- «вишиванку» ціну не підвищили. Так і заплатила днями 1 гривню. Гадаю, що такі нововведення — недостатнє обмеження для припинення розповсюдження пластикових пакетів.
Лідія Павлівна, 70 років, пенсіонерка:
— Я прихильниця такої ініціативи. Подивіться навкруги: наше місто засмічене целофаном. У той же час є багаторазова альтернатива – екоторбинка. То навіщо викидати «зайві» гроші?
От я уже кілька років користуюсь тканинними сумками, які сама шию із вживаного одягу. Якщо планую похід до магазину, то беру з собою екоторбинки, у які мені продавці насипають крупи, зважують картоплю, буряки. А вдома попрала їх і далі користуюсь.
Я закликаю усіх відмовитися від пластику задля майбутнього наших дітей та онуків!
Ольга Віталіївна, 27 років, лікар-інтерн:
— Я вважаю, що ця реформа — задля реформи, бо не бачу у звичайних магазинах аналогів пластикових пакетів. Паперові сумки, екоторбинки у маркетах — то, звісно, добре. Я теж собі придбала дві такі.
Та як покласти у тканинну торбу рибу або вагові макарони? Тут без поліетиленового пакета-«майки» не обійтися. А паперові торбинки з ручками з мішковини? А що у них візьмеш і як далеко зможеш пронести? Хіба це зручна та доступна альтернатива? Тому поки що не вбачаю у цих нововведеннях дієвих кроків.
…Пригадалося, як колись, у дитинстві, мама робила мені з сестрою паперові «кульки» на цукерки, скручуючи їх у трубочку. З ними ми приходили до сільського магазину. Продавець важила та насипала нам солодощі у газетні згортки. Час від часу, коли їздила у місто, привозила звідти продукцію Шепетівського м’ясокомбінату, яку замотували у паперові пакети.
А зараз усе заполонили поліетиленові торбинки. Їх використовують для продуктів харчування, побутової хімії, одягу, декоративної косметики. Продавці навіть додумуються наливати сметану у целофанові кульки для тих, хто не має скляних баночок.
Не відомо, за скільки часу мине мода на поліетилен. Та все ж намагаймося бути свідомими і хоча б правильно сортувати сміття та викидати його у смітник.
Алла ЗАХАРЕЦЬ.