ГОЛОВНА СТОРІНКА ГОЛОВНІ НОВИНИ «Золоті» каоліни

«Золоті» каоліни

46 переглядів

Село Михайлючка знане серед провідних світових експортерів пегматитів

і є перспективі тут створення нових місцевих виробництв з їхньої переробки 

Не всі знають, що неповторне керамічне оздоблення відомих пам’яток архітектури, як от Львівської ратуші чи Харківського театру опери та балету, а також багатьох ошатних котеджів у різних країнах світу разом з камінами та грубками за великим рахунком веде свій «родовід» з с. Михайлючки.

Саме звідти уже не один рік у широкий світ безперервним потоком вирушають каоліни, аби завдяки виробничим потужностям «Голден Тайл» стати дійсно  «золотим» шедевром кераміки. У різні регіони, на численні замовлення  відправляються й вогнетриви, покликані створюватити родинні вогнища тепла та  затишку.

А запаси надр стають справжнім багатством краю лише тоді, коли завдяки підприємливості й господарюванню працюють на добробут людей і розвиток регіону. У цьому плані яскравим прикладом є діяльність компанії «Керамічна група «Голден Тайл», до структури якої входить й ПАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів».

За словами виконуючого обов’язки голови правління підприємства Сергія Бурлаченка, «Голден Тайл» упевнено посідає провідні позиції як на внутрішньому, так і на  зовнішньому ринках. Досягнуто значного зростання з видобутку глини, виробництва й експорту керамічної плитки. Адже сьогодні у компанії на глобальному ринку цілий ряд переваг, зокрема, власна сировина, яку видобувають на Майдан-Вильському кар’єрі і яка вважається кращою у світі. І справа не тільки в екологічно чистій сировині з унікальними параметрами, а й у контролі якості виробництва протягом усього технологічного процесу.

Справжнім проривом, що впливає на кількісні показники у виробництві, став запуск нової модернізованої лінії «Sandvik-2» на ПАТ «Майдан-Вильський кар’єр». Це вже друга така лінія, яка призначена для подрібнення пегматиту з попереднім відсівом гнейсових порід. Обладнання, виготовлене шведською компанією, є унікальним і єдиним не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Це дозволяє досягти амбітного рівня з видобутку пегматитів – до одного мільйона тонн готової продукції на рік. По суті це ціле збагачувальне підприємство.

Як поінформував Сергій Іванович, компанія «Керамічна група «Голден Тайл» сьогодні експортує продукцію на зарубіжний ринок, загалом до 26 країн світу. Переважно у Європу, зокрема, Велику Британію, Німеччину, Польщу. А ПАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» це, насамперед, високоякісна цегла.

В останні  роки випуск вогнетривів динамічно зростає, а продукція комбінату користується попитом у різних регіонах України. Не зупиняючись ні на хвилину, підприємство постійно модернізується і це дозволяє значно нарощувати обсяги виробництва.

Майдан-Вильський комбінат вогнетривів — підприємство особливе. По суті, воно не лише бюджетоутворююче, але і, як висловився виконуючий обов’язки голови правління товариства Сергій Бурлаченко, є таким, що формує сам населений пункт. Адже його історична доля склалася так, що відколи (майже сто років тому) запрацювала у Майдан-Вилах вогнетривка «гофманівська» піч, то й люд з усієї округи знаходив тут не лише добру роботу, а й зводив оселі. А враховуючи те, що виробництво  розташоване, вважай, у самому центрі Михайлючки, то неабиякого значення набуває і фактор добросусідства.

Відтак підприємство, за словами Сергія Івановича, живе у режимі відкритого діалогу з громадою. І особливо цінним є досягнення порозуміння та напрацювання щодо соціальної підтримки місцевої громади.

Усі нагальні питання обговорюються на сході села. І визначальним у цьому плані стало укладання угоди, фігурантами якої стали ПАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів», «Майдан-Вильський кар’єр», виконавчий комітет Михайлюцької громади та актив села.

— Це базовий документ нашої співпраці із сільською громадою у соціальній сфері, — наголошує Сергій Іванович Бурлаченко. — Хочемо, щоб її мешканці мали користь від діяльності комбінату. Відтак, з іншого боку, робимо все, аби мінімізувати техногенний вплив виробництва на населений пункт.

Як ви знаєте, із уведенням в дію лінії «Sandvik-2», значно зросли як потужність Майдан-Вильського кар’єру, так і кількість добутих там пегматитів. До слова, саме завдяки нашому виробництву знову було відкрито вантажну залізничну станцію Майдан-Вила. І коли у минулому з неї відправляли щомісяця п’ятдесят вагонів сировини, то зараз потік вантажних відправлень сягає дев’яти сотень вагонів на місяць. Це дало людям роботу, але й створювало певний дискомфорт для мешканців прилеглих садиб, адже таке виробництво – це й гуркіт, і запиленість території через рух автотранспорту тощо.

Розуміючи це, було вжито ряд заходів, аби мінімізувати вплив таких негативних чинників на довкілля. Ще раніше була прокладена асфальтована дорога з кар’єру до місця відвантаження сировини, а промислову зону обгороджено захисним парканом. Також придбали новий поливальний автомобіль вартістю близько двох мільйонів гривень. Це покращило процес поливання дороги, який, до слова, проводився і  раніше.

Крім того, укладено договір з виробниками спеціалізованого устаткування для пилоутворюючої сировини. Йдеться про так звану водяну гармату, яка, розпилюючи вологу, так би мовити, «прибирає» пил. Як тільки фірма її виготовить, гармату встановлять на місці, де проводяться роботи із сировиною. Також було змінено графік технологічного процесу, аби не було шуму у нічний час.

Як поінформував Сергій Іванович, власники виробництва, враховуючи думку мешканців села, вирішили віддалити зону відвантаження сировини на 350 метрів від  житлової зони. Хоча, як він зауважив, і до того було дотримано усіх санітарних норм. Наразі уже розроблено проект і укладено договір з будівельною фірмою для виконання робіт щодо подовження залізничної колії.

Аби заспокоїти громадськість і спростувати безпідставні чутки, були проведені  лабораторні виміри й аналізи шумового та радіаційного фону у виробничій зоні комбінату вогнетривів та на прилеглій території. Усі показники не лише відповідають нормам, а й значно нижчі, ніж в інших населених пунктах. Насправді, радіаційний фон складає 0,11–0,15 мікрорентгена на годину у той час, як безпечним рівнем вважається фон до 30 мікрорентгенів на годину.

На прохання сельчан у глиб комбінату вогнетривів найближчим часом буде переміщено і ділянку подрібнення шамоту. На це уже виділено один мільйон гривень і процес переносу відбудеться без зупинки виробництва. Адже, як зауважив Сергій Іванович, успішне виробництво – це, насамперед, неухильне виконання бізнес-плану, який на терпить зволікань і прогалин у роботі.

— Місцеві мешканці чудово розуміють, що наше підприємство потрібне для села, громади, що воно бюджетоутворююче. Так, протягом року до скарбниці сільської  ради  відраховуємо понад 1 мільйон 200 тисяч гривень. Люди мають постійну роботу й стабільну зарплату, — каже керівник підприємства. — Ми тісно співпрацюємо з місцевою владою, прагнемо спільно вирішувати наболілі питання, проблеми, які турбують людей.

І голова спостережної ради «Керамічної групи «Голден Тайл» Валентин Шеветовський з розумінням ставиться до потреб людей, у всьому йде їм назустріч. Що, власне, й підтверджується благими справами.

Так, уже цього літа за рахунок підприємства 33 місцевих діток відпочили в оздоровчому таборі на Одещині. Із сільською радою укладена відповідна угода, яка передбачає постійну меценатську підтримку освітнього й дошкільного закладів.

Не залишилось підприємство осторонь й потреб місцевого храму. Його настоятель, отець Володимир та парафіяни звернулись до адміністрації комбінату з проханням допомогти у ремонті церкви. Тож на це виділено 100 тисяч гривень, наразі триває пошук будівельної організації, яка візьметься за ремонт культової споруди.

Приємним сюрпризом для майже шести десятків сільських шанувальників високого мистецтва, стало запрошення від «Керамічної групи «Голден Тайл» та особисто Валентина Шеветовського відвідати й насолодитись оперою «Мазепа», яку  представив недавно у м. Полонному Харківський Національний академічний театр опери та балету ім. М.Лисенка.

Для покращення сільської інфраструктури розроблено проект (зараз він у стадії  узгодження) щодо покращення доріг у Михайлючці. Й ініціатори цієї справи бачать їх не лише заасфальтованими, а й освітленими. Як і належить їм бути в успішний громаді, яка має перспективу стати об’єднавчим центром для населених пунктів  Півночі Шепетівщини.

Керівник «Голден Тайл» ухвалив рішення і щодо відновлення діяльності у Михайлючці так потрібного її мешканцям аптечного закладу. Для цього було викуплено приміщення, зараз триває його ремонт. І, з усього видно, незабаром у селі запрацює аптека.

Завдяки комбінату вогнетривів у Михайлючці відновила свою роботу сільська лазня — сучасна, з душовими. На даний час облаштовується сауна.

Значну увагу приділяє керівництво підприємства й покращенню умов роботи його колективу. Адже виробництво непросте і доволі важке. Тож його гордістю є працівники, а це загалом сотня осіб, які пов’язали свою долю з комбінатом, трудові сімейні династії, які є кістяком і опорою підприємства.

Спілкуючись з вогнетривниками, не раз доводилось чути, що нинішні власники — справжні господарі своєї справи, які розвивають виробництво, вірять у його перспективу, вболівають за людей. А для мешканців сільської місцевості завжди було важливо жити на рідній землі, мати роботу, гідну зарплату і впевненість у завтрашньому дні.

А оплата праці, між іншим, тут поступово зростає. Як розповів Сергій Іванович Бурлаченко, на підприємство поширюється програма «Голден Тайл», згідно з якою заробітна плата робітників щоквартально зростає на три відсотки. За рік «набігають» дванадцять відсотків, і це — незалежно від економічної «погоди».

Та й Валентин Шеветовський, як власник, зацікавлений у високих соціальних стандартах. Адже, на його переконання, неможливо виробляти якісну продукцію, якщо робітник думає про те, як вижити, яким чином прогодувати сім’ю. У цій справі моральні й матеріальні фактори відіграють важливу роль. Тому адміністрація підприємства постійно дбає і про те, щоб безпека праці була належною, і щоб покращувались побутові умови працюючих.

Щодо останнього, то варто зазначити, що не лише на комбінаті, але й, як кажуть, у люди не соромно вийти у виробничій формі (чи то у літній, чи у зимовій), яка є добротною, має естетичний вигляд.

Знову ж таки, розроблено проект з реконструкції лазні для працівників комбінату. Хоча усі вони загалом місцеві й обідають вдома, проте на підприємстві облаштовано їдальню, де можна і перекусити, і чаю попити. У ній є все необхідне: холодильник, плити, посуд.  Навіть апарат для газування води, який придбали за 18 тисяч гривень, яким користуються всі охочі. «Як у часи молодості, коли склянка «газировка» коштувала одну копійку», — усміхається Сергій Іванович.

Під час нашого перебування на комбінаті зайшла мова і про перспективи підприємства. Буквально якийсь тиждень тому тут було відкрито нову формувальну лінію з виробництва вогнетривкої цегли. Заступник голови правління товариства, директор з виробництва Віталій Борисов охоче розповідає про особливості модернізованого нововведення та про можливості, які воно відкриває перед підприємством.

— Насамперед, маємо повністю автоматизовану лінію фасування без впливу людського фактора. Вона сама формує розмір цеглин і укладає їх. Це покращує якість цегли, її геометрію та міцність. А ще збільшує продуктивність у три рази. Та й людей на її обслуговування треба утричі менше, — говорить Віталій Вікторович. — Тож, коли протягом попереднього року комбінат видав «на гора» 5 мільйонів штук вогнетривкої цегли, то з уведенням в дію нової лінії можна цілком розраховувати на максимальну кількість цегли — до 15 мільйонів штук на рік.

Нові обрії виробництва відкривають шлях до вивчення та дослідження якісних показників місцевих каолінів. Як поінформував в. о. голови правління ПАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» Сергій Бурлаченко, на даний час триває співпраця з  партнерами із Голландії щодо аналізів хімічних і технічних показників сировини.

Власне, йдеться про спектр усього, що стосується перспектив використання каолінової  глини. Вважається, що за позитивних висновків й економічних прогнозів цілком доцільним буде будівництво й розвиток нового виробництва.

Хоча усе це ще попереду, проте гадаємо, що було б справедливо, якби й для мешканців Михайлючки та навколишніх сіл каоліни стали отим «золотим» шансом на достойну роботу, перспективу благополуччя й розвитку економіки нашого краю.

На знімках:

на лінії переробки маси (зліва направо): директор з виробництва В.В.Борисов, оператори С.М.Муштин та С.М.Пащук

модернізована лінія «Sandvik-2» на Майдан-Вильському кар’єрі.

Залиште Ваш коментар
Перевести