Першого квітня відсвяткувала своє 90-річчя мешканка с. Вербівці Олександра Юхимівна Базюк. У прекрасну весняну пору, коли прокидається до життя природа, у цей світ прийшла чудова людина, хороша мама, любляча бабуся, найкраща прабабуся.
У багатодітній родині Базюків Олександра була єдиною дівчинкою. Однак, як і четверо братів, змалку привчалася до важкої сільської праці. Вижила у роки голодомору, а у 14 років, під час Другої світової війни, разом з двадцятьма юними вербівчанками її вивезли на примусові роботи до Німеччини.
Три роки виснажливої невільницької праці малолітньої дівчинки завершилися 9 травня 1945 року. Після повернення додому відразу пішла працювати у рільничу бригаду, а в 1950-х роках взяла групу корів на фермі і працювала дояркою аж до виходу на пенсію. Та, звична до праці, Олександра Юхимівна не сіла, склавши руки, а пішла працювати у городню бригаду.
Єдина донька Люба порадувала її трьома внуками, а внуки — трьома правнучками. Весела на вдачу ювілярка і сьогодні не сидить без роботи, виконує по господарству посильну роботу.
У день славного ювілею з привітаннями та подарунками до Олександри Юхимівни Базюк завітали рідні, сусіди, представник Ленковецької сільської ради В.І.Попович, в.о. старости села О.В.Хацаюк.
Звичайно, не обійшлося без поетичних та музичних привітань від аматорів Сульжинського будинку культури. До сліз розчулило ювілярку музичне привітання її правнучок — Ірини та Марини.
Тож нехай Бог дасть Вам, Олександро Юхимівно, зустріти свій 100-літній ювілей!
Тетяна КРАСНОЛУЦЬКА,
директор Сульжинського
будинку культури.