До початку повномасштабного вторгнення Роман Паска з позивним «Атом» жив звичним, мирним життям. З 2019 року працював електрослюсарем цеху теплової автоматики та вимірювань на Хмельницькій атомній електростанції, займався спортом, захоплювався риболовлею, любив збирати гриби.
Двадцять четвертого лютого 2022 року атомник був на нічній зміні. Зізнається, що коли дізнався про великий наступ рашистів, то відразу подумав про безпеку своєї родини, захист рідного Нетішина, де народився та виріс, а також про долю рідної країни.
«Ще у перші дні великої війни вирішив долучитися до Сил оборони України, – ділиться захисник, – але тоді не склалося, тож мобілізувався у лави ЗСУ лише у лютому 2023 року. Рідні таку новину сприйняли болісно, але зрозуміли та підтримали».
Нині атомник служить у 156-й окремій механізованій бригаді. Там він пройшов шлях від солдата резерву до начальника радіолокаційної станції. «Атом» відповідає за правильний вибір позиції, надійне маскування та злагоджену роботу екіпажу, який працює у режимі «24/7».
«Радіолокаційна станція – це важливий елемент протиповітряної оборони, – пояснює Роман Паска. – Завдяки їй можна виявити та допомогти нищити ворожі повітряні цілі. У цій роботі важливі і знання, і здобутий у бою досвід. Але з упевненістю можу сказати, що зараз мій екіпаж працює злагоджено і демонструє високі показники ефективності».
Коли у захисника України з’являється вільний час між бойовими завданнями, він неодмінно використовує її з користю для себе. Роман Паска обирає заняття, які дають можливість хоча б трохи перезавантажитися – грає у футбол, плаває або просто сідає за кермо автомобіля. Такі активності повертають відчуття звичного довоєнного життя та допомагають жити у нових реаліях. Також триматися на передовій дає сил підтримка і допомога родини, побратимів і колективу Хмельницької АЕС.
«Найбільше мотивує сім’я, – пояснює «Атом». – Коли знаєш, що тебе вдома чекають, то з’являються сили і завзяття нищити ворога, упевнено рухатися до мети та якомога швидше повернутися до рідних. А ще на передовій дуже цінна підтримка побратимів. Чудово, коли між захисниками є взаєморозуміння, коли кожний з нас розуміє, що поруч є надійне плече, опора і підтримка.
Окрема подяка – колективу Хмельницької АЕС. Їхня допомога дуже цінна на фронті».
Роман Паска стверджує, що і на військовій службі можна знайти споріднені душі.
«ЗСУ – це теж родина. Побратими завжди підтримають та допоможуть. Вашою новою сім’єю може стати 156-та окрема механізована бригада. Долучайтеся. Тут за вас завжди стоятимуть горою. Разом ми неодмінно переможемо!».
А тих, хто поки не готовий боротися зі зброєю в руках, «Вартовий світла» закликає діяти у тилу: допомагати захисникам, підтримувати сили оборони та вірити у Перемогу. Захисник нагадує просту істину, яку знає кожен українець: «Без фронту немає тилу, а без тилу – фронту».
Тож перемогти ворога можна лише спільними зусиллями. Разом ми обов’язково подолаємо цей шлях.
Слава Україні! Героям слава!