А ви знали, хто її автор?
Не знаю, чи у Василя Ґренджі–Донського, поета із Закарпаття, були відчуття, що його вірш «Плине кача» («Плавле кача») стане журливою піснею-пам’яттю для Небесної сотні. Він писав її для увічнення пам’яті січових стрільців, котрі загинули поблизу Хуста у боротьбі з мадярами. Він писав її для матерів, котрі народжували синів, щоб жити. Він писав її для рідної Срібної землі, ключ любові до якої лежить на дні Тисини, отієї ріки Тиси, що у серці кожного русина-закарпатця…
Вірш увійшов до першої поетичної збірки Василя Ґренджі–Донського «Квіти з терням» («Квіти з терньом»), виданої 1923 року. Вступне слово до неї написав і схвалив за «високу патріотичну ноту» поет, прозаїк і драматург Василь Пачовський, племінник Михайла Пачовського — першого у дорадянські часи директора української гімназії у містечку Долині, що на Прикарпатті. Звідси й пролягла дорога пошуків до Закарпаття, де народилися слова пісні-реквієму «Плине кача».
Не можна забувати автора навіть тоді, коли вірш став народною піснею. Не можна стирати її історичність, надумано приписуючи етносу, недотичному до неї. Не можна, бо у ній оспіваний героїзм зі світлою тугою прощання, що одізвався у наших серцях із загибеллю Небесної сотні під час Революції Гідності.
Василь Ґренджа–Донський прожив 77 років (24.04.1897 р. – 25.11.1974 р.). Народився у містечку Воловому (Міжгір’ї), помер на чужині – у Братиславі, де й похований. У прощальному слові влучно сказав про свого побратима письменник Августин Штефан: «Жив, працював і страждав не даремно!».
Переслідуваний угорцями, що окупували Закарпаття, він пізнав тюрми та концтабори. Втік до сусідньої країни, врятувавшись від смерті, але свободи для творчості не спізнав, бо й там нею не давали дихати на повні груди. А він інакше не вмів і не хотів. Тому лише після смерті і на Закарпатті, і у Чехословаччині (Словаччині) глибше прониклися його життям і творчістю.
Донька поета, Зірка, у США зуміла уродовж десятиліття (1981–1992) видати за сприяння діаспори упорядкувані нею 12 томів. До першого тому й увійшла поетична збірка «Квіти з терням» («Квіти з терньом») з уславленою «Плине кача».
Автор слів віднайдений. А хто ж написав музику, що стала також народною? Наразі можна лише припустити, що автором її є також закарпатець — піаніст, диригент і композитор Дезидерій Задор. Власне 1944 року він видав збірник «Народні пісні підкарпатських русинів» і там була пісня «Плине кача» на слова Василя Ґренджі–Донського.
Історія сама поправляє нас. Це Божа справедливість. З 2015 року чинний Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті». У почесному списку є Василь Ґренджа–Донський. Схвалена 17 лютого 2021 року постановою Верховної Ради України заява про визнання Революції Гідності, як історичного державотворення незалежності України, — це живе вкраплення до вічності. До сльози, що зронюється від печалі й гордості. В усіх і кожного, чиє серце відкрите до любові України.
(Із соцмережі).