Польське місто-партнер Шепетівки, де смакує молоком, а минуле переплетене з майбутнім

Місто Лович має унікальну геометрію вулиць, виробництва, чиї етикетки впізнають у крамницях по всій Польщі. Там шанують фольклор та ремесла. Але найбільше нам, шепетівчанам, воно знане своєю підтримкою у важкі часи широкомасштабного вторгнення московитів.

Перші згадки про Лович ведуть у Середні віки. Від XIV–XVII сторіч це місто стало важливим політичним «вузлом» Речі Посполитої. У періоди безкоролів’я тамтешні примаси виконували роль тимчасових державних правителів, а відтак Лович нерідко ставав сценою державних подій. Символом цієї ролі лишається Кафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії і святого Миколая – «Мазовецький Вавель», де спочивають 12 польських примасів.

Лович упізнають із висоти пташиного польоту: його ринок має рідкісну трикутну форму – один із небагатьох таких збережених майданів у Європі. На старих гравюрах із XVII століття видно, як цей трикутник організовував міський простір. Дотепер ця площа лишається живою сценою для ярмарків, зустрічей і свят.

Прикметна візитівка міста – витинанки. Їх вирізали великими ножицями та наклеювали шарами, добиваючись багатого, «об’ємного» кольору. Класичні типи – «кодри» (подовжені сюжетні композиції), «gwiozdy» (кольорові розетки, часто з півниками) і «tasiemki» (дві подовжені смуги, зазвичай з’єднані «зіркою» посередині). Сьогодні цю традицію не лише зберігають у музеях і скансенах — вона живе в сучасному дизайні, сувенірах і міському брендингу.

Перлиною міста є Ловицький етнографічний парк. Там представлені відреставровані хати, школа, дерев’яний костел і господарські будівлі. Можна зайти до традиційної сільської хати й помилуватися витинанками, які колись прикрашали стіни подібних споруд. Зовсім неподалік – технічна перлина світового масштабу, а саме перший у світі цілком зварний автомобільний міст (1928–1929). Цей інженерний прорив професора Стефана Брили свого часу викликав справжній фурор.

Найбарвистіша подія року тут – це так звана процесія на свято Божого Тіла. Лович відомий своїми народними строями й хоругвами, а його процесія від 2014 року входить до Національного списку нематеріальної культурної спадщини Польщі.

Про Лович часто кажуть: місто, що смакує молоком. Окружна молочарська кооператива (OSM Łowicz) – серед найвідоміших виробників Польщі. Вона продукує молоко UHT і вершки, сири, кисломолочні продукти, сухе молоко. Продукцію із зображенням ловичанки на логотипі знають у Польщі та десятках країн світу. Не менш впізнаваним є інший харчовий символ. Джеми та соуси бренду Łowicz вельми помітні на полицях сотень польських супермаркетів. Разом ці дві марки створюють кулінарний образ міста.

Лович і Шепетівка започаткували співпрацю досить давно, ще наприкінці 2010-х років. У 2022-му, коли Україна здригнулася від агресії московитів, міська влада Ловича збирала кошти для нашого міста. Подібні ініціативи – не просто допомога в скруті. Це і фундамент для освітніх обмінів, спільних виставок, молодіжних шкіл журналістики та взаємної туристичної промоції.

Лович – це місто, де вікові легенди не конфліктують із сучасними стартапами локальної гастрономії, де ритуали спільноти на Божого Тіла виростають у культурні символи, а базарний трикутник перетворює площу на природну сцену. Для партнерської Шепетівки це – місто, з яким легко будувати спільні історії: від виставок та кулінарних фестивалів до освітніх програм про спадщину й урбаністику.