Коротка довідка з вікіпедії:
Амосов Микола Михайлович — радянський та український лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України (1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997)[3]. Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983–1988). Доктор медичних наук (1953), Герой Соціалістичної Праці (1973)
М. М. Амосов — автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато хто з них очолює великі наукові центри.
Микола Михайлович широко відомий як письменник. Його повісті «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися в Україні та за кордоном.
Депутат Верховної Ради СРСР 6—9-го скликань. Він був удостоєний багатьох високих урядових нагород СРСР і України. У 2003 році Інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України присвоєно ім’я академіка Миколи Михайловича Амосова.
У 2008 році він був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці».
- У більшості хвороб винні не природа, не суспільство, а тільки сама людина.Найчастіше вона хворіє від ліні і жадібності, але іноді й від нерозумності.
- Не сподівайтеся на медицину. Вона непогано лікує багато хвороб, але не може зробити людину здоровою. Поки вона навіть не може навчити людину, як стати здоровим.
Більш того: бійтеся потрапити в полон до лікарів! Часом вони схильні перебільшувати слабкості людини і могутність своєї науки, створюють у людей уявні хвороби і видають векселя, які не можуть оплатити.
- Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим. На щастя, людина настільки досконала, що повернути здоров’я можна майже завжди. Тільки необхідні зусилля зростають у міру старості та поглиблення хвороб.
- Величина будь-яких зусиль визначається мотивами, мотиви – значимістю мети, часом і ймовірністю її досягнення. І дуже шкода, але ще і характером! На жаль, здоров’я, як важлива мета, постає перед людиною, коли смерть стає близькою реальністю. Однак слабкої людини навіть привид смерті не може надовго налякати: він звикається з думкою про неї, здається і покірно йде до кінця. (А може, це і добре? «Не витрачай, кума, сили, йди на дно!» Кінець-то один і той же: раніше, пізніше …)
- Для здоров’я однаково необхідні чотири умови: фізичні навантаження, обмеження в харчуванні, загартовування, час і вміння відпочивати. І ще п’яте – щасливе життя! На жаль, без перших умов вона здоров’я не забезпечує. Але якщо немає щастя в житті, то де знайти стимули для зусиль, щоб напружуватися і голодувати? На жаль!
- Природа милостива: достатньо 20-30 хвилин фізкультури в день, але такої, щоб задихнутися, спітніти і щоб пульс почастішав вдвічі. Якщо цей час подвоїти, то буде взагалі чудово.
- Потрібно обмежувати себе в їжі. Підтримуйте вагу – зріст (в см) мінус як мінімум 100.
- Вміти розслаблятися – наука, але до неї потрібен ще й характер. Якби він був!
- Про щасливе життя. Кажуть, що здоров’я – щастя вже саме по собі. Це невірно: до здоров’я легко звикнути і перестати його помічати. Однак воно допомагає домогтися щастя в родині і в роботі. Допомагає, але не визначає. Правда, хвороба – вона вже точно – нещастя.
Я не претендую ні на повноту, ні на безперечність в своїх словах, викладених тут. І цей маленький розділ написаний виключно для загального орієнтування.
- Люди повинні знати, що переїдання, фізична детренованість, психічні перенапруги і відсутність загартовування є головними причинами їхніх хвороб.
- У всьому винні вони самі, а зовсім не зовнішнє середовище, не суспільство, не слабкість людської природи.
- Для лікування хвороб потрібно перш за все ліквідувати ці чинники, тобто тренуватися, жити вміру та їсти сирі овочі, як і не закутуватися і спати скільки хочеться і вже, зрозуміло, не курити.
- Ліки, до яких ці люди так прив’язані, будуть при цьому діяти набагато ефективніше.
- Якщо техніка звільнила людину від корисних навантажень, їх потрібно компенсувати «марними» – фізкультурою. Всього одну годину!
- Їжте більше овочів і фруктів.
- Чітко тримайте вагу.
- Довіряйте своїй природі і не бігайте даремно до лікарів.