Точних даних немає, тому дослідники кажуть: видатний руський князь, магнат і меценат Василь-Костянтин Острозький помер між 23 та 29 лютого 1608 року. Зображення цього власника Полонного, Острополя, Красилова, Сульжинців, Чуднова та ще майже трьох тисяч поселень без проблем можна відшукати в Інтернеті. Втім, наскільки відповідають дійсності його портрети?
– Насправді ми не знаємо, як виглядав цей засновник Острозької академії, – каже керівник Арт-кластеру навчального закладу Микола БЕНДЮК. – Наприклад, одне з його популярних нині зображень острозький художник Яків Сваричевський у ХІХ столітті міг писати, використовуючи автопортрет італійського живописця Тіціана.
Замість палітри, яку Тіціан тримав у правій руці, до портрету Василя-Костянтина Острозького він “додав” жменю монет. Та навіть це ще не все.
– Десь приблизно століття тому, в 1920-х, коли Острог опинився під владою Польщі, до його музею прийшли польські військові, – розповів пан Микола. – Частину експонатів вони пограбували, а згаданий портрет князя Василя-Костянтина Острозького розрубали шаблею.
Через кілька літ котрийсь із працівників музею взявся реставрувати полотно. Музейник не вмів цього робити, а тому просто приклеїв із зворотної сторони портрета латку, загрунтував її і затонував фарбами. Прорив полотна був десь по ширині 2 сантиметри, тож музейник “видовжив” обличчя Острозького (Тіціана).
Коли портрет потрапив до Миколи Бендюка на реставрацію, він вирішив не відновлювати його до первісного стану. Латку ту він таки зняв, а от вставку, яку зробили за Польщі, не видалив. Лише закріпив левкас і шар фарби на ньому.